Юдейська Пасха – велике свято.Євреї-прочани з усіх сторін збираються до Єрусалима. Місто переповнене людьми, всі готуються до Пасхи, на вулицях повнолюдно і галасливо.

У цей час Ісус зі Своїми учнями починає спускатися до Єрусалима з Оливної гори. При цьому, виконуючи пророцтва про прийдешнього Царя, Він в'їжджає в місто, сидячи на молодому ослі.

За день до цього Ісус прийшов у Вітанію і зупинився в домі Лазаря, якого Він нещодавно воскресив. Почувши про це, багато євреїв прийшли, щоб подивитися на Ісуса та на Лазаря. І ось тепер ці люди разом з Ісусом ідуть на поклоніння до Єрусалима. Вони оточують Ісуса і Його учнів, славлять Бога, славлять Ісуса, постилають перед Ним свою одежу та пальмові гілки. Весь цей натовп повільно спускається з гори до міста.

Всі євреї до цього часу вже багато чули про Ісуса, про Його вчення і чудеса, особливо про воскресіння Лазаря. Очікування Месії, цікавість до Ісуса були такими великими, що все місто почало хвилюватися. Навіть язичники, навернені до іудаїзму, хотіли побачити Ісуса.

Тому, почувши про те, що Ісус входить до Єрусалима, дуже багато паломників виходить Йому назустріч.

Два натовпи зустрілися, і вся ця безліч людей разом з Ісусом входить до Єрусалима. Шум, тріумфування, рух... І над усім цим – радісні вигуки: «Осанна Сину Давидовому! Благословенний Цар, що йде у Господнє ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!»

… І мало хто помітив, і ніхто тоді не зрозумів цього – Ісус плакав.

Серед усього цього радісного галасу, приймаючи хвалу від багатьох людей, Ісус плакав. Плакав за місто та його мешканців, які так і не зрозуміли по-справжньому, Хто Він є, не повірили в Нього, не захотіли Його прийняти: «Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібно для твого миру! …поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин!» (Лук. 19:41-44). Ісус плакав, бо знав про близьку жахливу долю міста та його мешканців.

Зараз – час, коли ми по-особливому згадуємо славний в’їзд Господа в Єрусалим.

Багато людей у ​​ці Пасхальні та передпасхальні дні славлять Ісуса.

Господь гідний цієї хвали – гідний як Пророк, як Цар, як Месія, як Бог.

Однак більшість людей – як із тих, хто зовсім не знає Ісуса, так і з тих, хто відвідує церкви у християнські свята – більшість людей не вірять у Нього по-справжньому, не прийняли Його як Бога та свого Спасителя. На всіх таких людей чекає суд Божий і жахливі вічні муки в огненному озері.

Тому сльози Ісуса сьогодні і про таких людей.

У ці святкові дні ми всі радіємо та славимо Ісуса Христа:

Осанна Сину Давидовому! Благословенний Цар, що йде у Господнє ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

У той же час, кожен, хто читає ці рядки, нехай перевірить себе: чи не про мене плаче Христос?

Володимир Нагірняк, академічний декан ІБС.