5-6 червня в Ірпінській біблійній семінарії відбулася Всеукраїнська конференція перекладачів жестової мови під гаслом «Посвята глухим», організована факультетом «Служіння глухим».

Щороку такі конференції об’єднують братів і сестер, які служать глухим людям і прагнуть удосконалюватися й зростати в цьому важливому покликанні.

Відкрив конференцію проректор ІБС Андрій Книжник. У привітальному слові він наголосив на важливості особистої посвяти у служінні, на її правильній мотивації, на речах, які зміцняють покликання і без яких неможливе довготривале служіння.

Цьогоріч у конференції взяли участь 30 перекладачів жестової мови з дванадцяти міст України. Програма конференції складалася з лекцій та семінарів-практикумів і охоплювала духовні, практичні та професійні аспекти служіння перекладачів.

Спікерами конференції були викладачі факультету «Служіння глухим» Світлана Баклицька, Марина Стралківська, Павло Часновський, Оксана Чубенко, а також досвідчені перекладачі жестової мови Наталія Воронова, Анна Баклицька, Лідія Щербакова і глуха сестра Анжела Тютєрева.

Павло Часновський зробив загальний огляд історії розвитку служіння глухих в Україні. Він висвітлив шлях інтеграції глухих людей у суспільство та релігійну спільноту від античного безправ'я до повноцінного визнання їхньої гідності в Церкві Христа. Особливу увагу Павло приділив розвитку спеціалізованої освіти, інституцій та християнського місіонерства в Україні, де ключову роль у руйнуванні бар'єрів відіграли розробка релігійних жестів і профільне навчання лідерів та перекладачів жестової мови.

Марина Стралківська розкрила тему «Особливості ментального і фізичного віку глухих». Глуха спільнота живе з нами, але ніби за «товстим склом». Через низку причин ментальний розвиток глухої людини не завжди відповідає її фізичному вікові, тому перекладачі жестової мови повинні допомагати глухим у цьому розвитку. «Любовʼю агапе ми маємо це розбити «скло», – закликала Марина.

Наталія Воронова у своїй лекції говорила про важливість духовного зростання перекладача як необхідної умови для того, щоб служіння приносило радість і результат.

Дуже важливе питання порушила декан факультету Світлана Баклицька – актуальність залучення до перекладу жестовою мовою безпосередньо глухих перекладачів, які володіють калькованим мовленням. «Це зумовлено потребою забезпечити глухих повноцінним доступом до Слова Божого та ефективною комунікацією під час богослужінь», – сказала Світлана. Глухий перекладач, як носій жестової мови та культури глухих, має можливіть сприяти тому, щоб глухі глибше розуміли богословський зміст богослужінь.

Під час семінарів-практикумів розглядалися такі теми: «Жестовою мовою про відчуття кожної частини тіла», «Групи жестових одиниць за спільними конфігураціями», «Як ми ставимося до глухих?», «Особливості спілкування глухих мімікою обличчя без використання жестів», «Використання ідіом під час перекладу».

Учасники також працювали в групах, де обговорювали складні питання та виклики в служінні глухим і спільно шукали шляхи їх вирішення.

Молимося і сподіваємося, що ця конференція стала для кожного учасника чудовою можливістю для навчання, професійного збагачення, обміну досвідом та духовного підбадьорення в служінні глухим.

Кілька відгуків від учасників конференції

Лариса: «Серце наповнене теплом і вдячністю за ці два благословенні дні. Дуже цінно було бути в такій щирій, духовній та сімейній атмосфері, де відчувалася любов, турбота й повага в кожній деталі. Особливо вразила історія служіння глухим в Україні. Цікаво було слухати кожну тему, відкривати для себе нові жести, глибше розуміти світ глухих та важливість перекладу жестовою мовою. Нехай Господь рясно благословить кожного, хто вклав своє серце в цю справу».

Тетяна: Дуже вдячна Богу за кожного хто був на конференції. Кожна тема була важлива, цікава, корисна і повчальна. Хочу додати для тих, хто думає, або, може, поки й не думає вступати навчатися в ІБС на перекладача ЖМ: я провчилася тут лише рік, і в мене лише одне питання:" Чому я раніше не пішла вчитися"?! Тому рекомендую вам не затягувати з рішенням. Чим раніше ви вирішите навчатися, тим більше ви отримаєте інформації для зростання  більше будете розуміти світ глухих і служити для них і для Бога».

Валерія: «Дякую за можливість більше дізнатися про світ глухих та їхні потреби. Дякую за нові знайомства. Дякую за велику команду молоді, якій не байдуже служіння глухим».

Наталія: «В сімейному колі обʼєднанні кровʼю Христа. За цих два дні ми стали ще більш рідними. Спільне служіння, досвід, прийняті рішення – це так цінно! Тепер далі до праці!»